Фрагменти музичного інструменту, посуд та зброя: нові археологічні знахідки презентували в Музеї Полтавської битви

34 предмети археології отримав Державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви”. Їх передали співробітники Полтавської археологічної експедиції Державного підприємства “Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України.

Найцікавіші знахідки співробітники заповідника презентували у вигляді виставки “Коли минуле нагадує про себе”, яка відкрилась у Музеї Полтавської битви 27 червня, тобто коли минуло рівно 314 років з дня цієї битви. Нові експонати демонструватимуть в основній колекції музею, адже вони пов’язані з історичною баталією. Це археологічні предмети XVII-ХVІІІ століть (кулі, ґудзики, фрагмент казана, цвяхи, підкови та ін.).

Їх археологи розкопали за кілька кілометрів від поля, коли обстежували території, де нині будують мікрорайон Лазурний у Полтаві, між Юрівкою і Половками. Результати розкопок є ще одним підтвердженням, що там напередодні битви базувалась шведська кіннота і, можливо, разом з українськими козаками.

Археологічні дослідження тривали протягом 2020-2023 років, розповів співробітник Полтавської археологічної експедиції Юрій Пуголовок. Серед найцікавіших знахідок він назвав залишки казана.

“Казан – то це таке, що дійсно з табору. У ньому готували їжу. На ньому були й залишки їжі. Ми їх зняли та хочемо на аналізи відати. Дізнатись – хто яку кашу їв, чи суп… Цілком можливо, що з цього казана їли козаки й шведи”, – розповів Юрій Пуголовок.

Також відзначив і знахідку частин язичкового щипкового музичного інструменту – дримба, або варган. Його мелодія розважала у середньовіччя не одну армію.

Під час презентації присутні почули автентичне звучання такого інструмента, завдяки майстерності Сергія Мазура – викладача Полтавської дитячої музичної школи ім. П. Майбороди.

“Археологічні знахідки дають нам підґрунтя для дослідження: були там козаки чи не були? Скоріш за все вони там були. Зараз відсоток нашої впевненості збільшився.  Далі цю проблему треба вивчати. На жаль, мало джерел про участь козаків у Полтавській битві”, – розповів науковий співробітник заповідника Сергій Макаренко.

Співробітники заповідника дослідили різні історичні джерела, зокрема, карту “План облоги та битви біля Полтави” шведського генерал-квартирмейстера Акселя Юленкрука (1709 р.). Це дослідження також підтвердило, що в районі майбутнього мікрорайону Полтави, між тодішніми Пушкарівкою і Рибцями, у період з 21 по 26 червня 1709 року, розташовувався табір шведської кінноти.

Карти шведського Генерального штабу, виконані офіцером шведської армії Карлом Бенедиком (1918 р.), засвідчують і про перебування на цій території союзників шведського короля Карла XXII – запорожців і козаків гетьмана Івана Мазепи.

Юрій Пуголовок сказав, що археологічні дослідження на території Полтави триватимуть і надалі. На його думку, можна сподіватися на успіхи в майбутньому.

“Безумовно, якщо буде систематичність, зацікавленість полтавської влади, то й обов’язково відкриття з’являться. У нас під ногами відкриття на відкритті”, – розповів археолог.

Не зупинятиметься співпраця з археологами заповідника “Поле Полтавської битви”, наголосила його директорка Наталія Білан. Вона подякувала і своєму колективу, який продовжує ґрунтовні дослідження подій 1709 року поблизу Полтави.

Археологічні дослідження, завдяки яким фонди заповідника поповнились 34 експонатами, тривали протягом 2020-2023 років. Перед цим серйозні дослідження відбувались у 2007-2008 роках. Тоді під Полтавою працювали шведські археологи.

Нагадаємо, що Полтавська битва відбулась 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу Полтави. Московський цар Петро I переміг військо шведського короля Карла XII та його союзників – гетьмана Івана Мазепи та Костя Гордієнка.

Анатолій Мішин

 

 

[wp_show_posts id=”1014795″]

матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова